Розвиток мережі АЗС
Простори нашої країни всеює мережу доріг, від великих багатосмугових автобанів до безлічі ґрунтових доріг.
Існують кілька проблем транспортної мережі, і не найостаннішою серед них виступає забезпечення паливом та продуктами переробки нафти – машин з’являється з кожним роком дедалі більше.
Виробляти обладнання нафтобаз можна виходячи з 2 підходів – за особливим або стандартним проектом.
В обох підходах існують і переваги та недоліки.
Зведення АЗС чи нафтобази відповідно до стандартного проекту має чимало плюсів:
- Зменшення тривалості та вартості розробки.
- Застосування типових моделей формує у споживачів довіру до фірми – за рахунок збільшення впізнаваності автозаправних станцій;
- Точний план витрат.
- Скорочення тривалості остаточного монтажу за рахунок застосування стандартного порядку роботи;
- Спрощується експлуатація автозаправної станції – типові проекти зазвичай відомі працівникам ремонтних організацій. Це прискорює процес ремонту.
У даного варіанту є також і мінуси – скажімо, мінімум самовираження вигляду компанії; безликі та стандартні заправки часто не привертають належної уваги.
Типові проекти та ремонт АЗС просто незамінні, коли потрібний швидкий монтаж АЗС – а як правило ключовою метою нафтотрейдерної компанії є збільшення кількості продажів; це досягається стрімким зростанням числа кінцевих заправок.
До того ж, зустрічаються інциденти, коли стандартні проекти заправок банально не підходять – незвичайне місцезнаходження заправки чи нафтопереробної бази через специфіку ґрунту чи ландшафту.
Персональне замовлення позбавлене таких недоліків – проектуючи АЗС з нуля, реально виконати будь-які, навіть непослідовні, умови клієнта.
Через війну створюється відомий імідж організації, який виділяє їх у середовищі стандартних АЗС і нафтопереробних баз.
Недоліки також знаходяться на поверхні – перш за все це ціна робіт, а ще й датчики до вибухових концентрацій.
